Обрядові та побутові замовляння рідновірів

Источник: форум ОГМ

http://www.angraal.com/t8289-topic

Автор: неизвестен

*******

Замовляння від збройних уражень

Летів сокіл з-за Дунаю,
розкидав каміння по крутих берегах,
кинув Перунову стрілу в сиру землю.
І то зродилась з каменя іскра,
від Перуниці – полум'я, і то виходила грізна хмара,
і то йшла злива од Дани Матері,
аж скорилися і поклонилися їм вогні Руєвитові й порох гарматний сумирним став.
Як дощ каменя не пробив, так най мене (ім'я) іскри і кулі не пробивають,
тіло моє най буде міцніше Алатиря Каменя.
Як від води камені плоскі відскакують,
так най ядра гарматні від мене відскакують,
кулі, порох і вогні Руєвитові минають.
Слово моє ключем златим замикаю, ключ же у Сварога Батька лишаю.
Як чоловіку у тілі явному Небес Сварожих не дістатись,
так і вогням Руєвитовим мене не торкатись!
___________________
У високому теремові, що на семи стовпах,
за рікою за Дунаєм сидить пан господар,
прикрашається, добрим людям похваляється,
ратною справою красується.
У правій руці тримає кулі свинцеві, у лівій мідні, а в ногах кам'яні.
Ти, пане Господарю, Боже-Дажбоже, відбери рушниці ворожі, усяких родів і супостатів,
замкни ти своєю невидимою рукою рушниці на боже.
Коли будуть стріляти рушниці, і їхні кулі най стають росою ;
най підуть вони в сиру землю, у чистеє поле.
Най я на війні непошкоджений буду, а мій одяг міцніше панцера.
Замикаю мої словеса замком;
і ключ кидаю в Дунай широкий під камінь Алатир.
Як Дунаю не висохнуть, каменю не сточитись,
ключів не дістати, так мене кулям не убивати, живота мого не чіпати до віку вічного.
______________________________
Викотило красне сонечко з-за Дону тихого,
виходив місяць з-під неба синього, збиралися хмари з далека,
збиралися сизі птахи в град кам'яний,
а в тім граді кам'яному породила мене мати рідна (ім'я),
а народжуючи, примовляла: будь ти моє дитятко ціле і непошкоджене,
від гармат, куль, стріл, борців, кулачних бійців.
Бійцям тебе не перемагати, зброї не побивати,
шаблею і списом не колоти, сокирою і бердишем не сікти,
обухом тебе бити – не убити, ножем не уразити,
старим людям в обман не ввести, молоді хлопці нічим не нашкодять,
а бути тобі перед ними соколом, а їм дроздами.
А будь твоє тіло міцніше за камінь, сорочка міцніша від заліза, груди міцніші за Камінь Алатир;
а будь ти: в домі добрим батьком, у полі парубком, у раті Перуничем,
у людей на милуванні, з отцем з матір'ю у мирі, з дружиною в ладі, з дітьми у згоді.
Замовляю я себе замовою материнською;
а бути йому в усьому, як зазначено, у віках непорушному.
Рать могутня в словах моїх, моя замова усьому – перемога!
_________________
За лісами темними, за горами високими,
де Вирій Землі-Макоші торкається, там стоїть кузня Сварогова.
У тій кузні Батько наш кує мечі крицеві, точить стріли залізні, ллє кулі свинцеві.
Стану я, Онук Дажбожий (ім'я), перед ликом Бога свого, скажу я Сварогові-Батькові:
"Ось я, Батечку, стою, як вірний син Богів Руських.
Руки мої тверді, як мечі вояцькі, погляд мій влучний,
як стріли Перунові, шкіра моя тверда, мов залізо щита Твого.
Не бере мене ні куля, ні стріла, ні ніж, ані шабля ворожа.
Минаю я пасток та сіток підступних,
яко єсть я Воїн Честі і Слави, і Дажбог на чолі раті нашої іде.
І слово моє тверде, і слово моє міцне, бо слово моє Камінь Алатир.

Замовляння на перемогу

Встану, умиюсь, благословляючись
піду з дверей у двері, з воріт у ворота,
в чистеє поле, на Схід Сонця-Дажбога.
А назустріч мені сім братів, сім вітрів Стрибожих.
Ти, Боже-Дажбоже, освіти шлях мій, ви, вітри Стрибожі, розвійте ворогів, як пил придорожній.
Ляжу я пізно із зорею вечірньою на ложе хатнєє.
А в хаті тій брати і сестрички, сильні козаченьки.
Ви, козаченьки, підкоріть непокірних, байдужих зробіть прихильними,
а я був би з вами сильним та смілим.
Йду я корить непокірних, байдужих навертати, і є я сильним і смілим.
Ви ж, непокірні, покоріться, ви ж, байдужі, прихиліться.
Замовляю я Воїна межового, що йде на діло родове.
Чур – слову кінець, а ділу – вінець!

***

Замовляння на силу

Ярило, силою вогняною,
Ярило, силою земною
У мій дім іди,
Силу мені принеси.
Хай мої руки
Стануть бистрії круки,
Хай мої ноги
Стануть міцнії остроги.
Зброю вояцьку мою освяти,
Дух войовничий за собою веди.
Хай я палаю тобою, Ярило,
В бій із тобою іду я сміливо!
__________

Я завжди готов до бою,
Моє тіло – справжня зброя.
Б'ю, хватаю і кидаю,
Ворогів перемагаю.
Сила в правді -
Справа Божа.
Ворогів я переможу!
_____________

Перуна я викликаю,
Силу Ярі закликаю
Рука – блискавка,
Нога – грім.
Неправді за Правду – смерть!
___________

Даною стелюся,
Стрибогом кручуся,
Велесом ламаю,
Ярилом палаю,
Триглавом накрию,
Рудою ворожою землю омию!
Вогонь беру,
На Прю іду.
Як вовк риче-
Триглав кличе
Герць танцювати,
Вороженьків долати!
___________


Вітре-Брате,
Земля-Мати,
Сонце-сила,
Вода-мила,
Небо-мудрість,
Я у всьому, Я розкутість.
Я і небо, і земля,
Я і сонце, і вода.
Я людина, і тварина,
Я і камінь, і рослина.
Я все бачу, я все знаю,
Я все можу, я все маю.
Я життя і нежиття,
Я буття і небуття.

Замовляння для захисту душі (слава-оберіг)

Встану перед Дубом, Перуна покличу:
Прийди, прийди, Перуне, прийди, прийди, грізний,
з силами Перуновими, блискавками ясними
Землю освяти, громами рясними
З Алатир-каменя вогню викреши,
Вогню викреши, світло запали.
Їду я Світлом Перуновим захищений(а),
Горить Ведогонь у душі моїй,
сили ворожі мене оминають,
Дажбожого онука(у) не чіпають,
Бо сила зі мною Божеська,
Перуничі – витязі, Громи могутнії.
Вони вороженьків відганяють,
Блискавками спопеляють
Слава Богам Рідним і Предкам Світлим!

***

Замовляння на щастя подружнє

Дажбогу і Матері Ладі (перед завиванням вінків на весілля)
Зійди, Дажбоже, з Неба,
Бо нам Тебе завше треба, –
Віноньки зачинати,
Щастечком укладати!
Ступи, Боже, з Неба,
Ти нам завше треба!
Зачни нам веселяйко
На наше подворяйко, –
Тихоє, веселоє,
Аби було щасливоє!
До нас, Дажбоже, до нас!
Щоб було гаразд,
І ти, Ладо-Мати,
Ходи до нас в хату,
Будеш нам помагати
Деревце вбирати,
Всіма п'ятьма пальцями,
Шостою долонею,
Щоби з доброю Долею!
Благослови, Боже,
І ти, Ладо-Мати, Деревце вбирати!

Замовляння на гроші

Як зерно у землі поростає,
Так мої гроші прибувають.
А на посіви Сонце світить,
Дощиком поливає,
Грошики звідусюди
До мене, Дажбожого онука (ім'ярек), закликає.
Гроші звідусюди йдуть до мене,
Як гості дорогі,
На справі чесні,
На життя заможне.
Як сонце йде до віконця,
Як хмара йде до неба,
Як дощ іде до землі,
Так прибувають вони мені!

***

Замовляння на віск від усіх хвороб

Перед замовляням промовляють:
“Боже Свароже, і ти, Матінко Лада,
і ви, Боги Славні, на поміч мені станьте!
Алатир Святий на голову покладати,
на груди й на плечі класти,
щоб не вадило Сонцю, Воді, Землі, Мечу,
дверям, стінам, столам і всім православним.
Боже Свароже, поможи, хворобу всяку і злий дух віджени!”

У череп'яну миску наливають воду, туди кладуть навхрест палички з хатнього віника. Тримаючи миску над головою, виливають туди розтоплений віск і замовляють:
Виходь всяка болість із людини:
3 кості, з жил, із суглобів,
3 крові, з шпигу.
Де вітер не віє,
Де сонце не гріє,
Де глас Божий не заходить,
Де капища не стоять,
Де вогні Божі не горять,
Де собака не бреше,
Де дівка коси не чеше -
Там вам волю мати,
Піском пересипати,
Очеретом махати,
Мир не займати,
Дуби крутити, ламати,
Листя обсипати,
Дуплами ставати,
Коріння виривати,
А мир горя не буде мати і знати.
Щезни, пропади,
Від миру відійди,
А моє замовляння
до святої Прави віднеси!
Неділя з понеділком,
Вівторок з середою,
Четвер з п'ятницею,
А субота сама – хвороби нема.
В Неділю Сонце піднімає -
Хвороба відступає.
Святі Предки, Божі Воїни,
Перунові діти. Станьте мені до помочі
Всякі хвороби на віск виливати:
Вийди, пристріт, переляк,
Віхор, віхриця, сквозняк, сквозниця, навій,
навійниця, лунатик, параліч
З лому, з щему, з глуху.
Зійдіте, всякі хвороби,
Які є захворювання, на віск вийдіть:
Від огня, від меча,
Від нашестя Духа Святого Вогняного
Зійдіте всякі хвороби:
З голови, з зубів, з вух,
З пострікання вух,
Із хребта, зі шпигу, з мозку,
З крові, з матки, із сечового міхура.
Вийдіть, всякі хвороби,
Вийдіть: задумані, зачаровані,
Заспані, наслані,
З охоти, з роботи.
Вийдіть – котячі, собачі,
Волячі, курячі, овечі,
Дівочі, парубочі.
Зійдіте, всякі хвороби,
Які є захворювання, на віск вийдіть.
І там навік залишіться!

Так вичитують тричі.

Про охорону худоби
(промовляють перед порогом хліва)

О, Боже наш Велесе!
Як цей камінь білий, твердий, німий і нерухомий,
Так і слово моє тверде, незворушне
Хай всі хижі вовки і звірі худобу стороною обходять,
Не бачать, не чують, зашкодити не можуть,
щоб вона була ціла і здорова
під Твоїм захистом!

-------

Замовляння на здоров'я

Пошли, Свароже, синів своїх,
А найперше Дажбога ясного,
Хай здоров'я він (ім'я) дає,
Як Сонце на небі сяє,
Звір побіжить по землі.
Потече здоров'я рікою,
Стане здоров'я стіною,
Виросте воно деревом,
Засяє ясними зорями.
З оновленням дня і ночі
Відновлюється й міцніє
Здоров'я (ім'я) православного,
Усіма Богами славного!

***

Замовляння на здоров'я породіллі

Промовляється Відункою, що приймала пологи, під час очищення породіллі вогнем:
Відчинились ворота,
З них мати прийшла, приплід принесла.
А за нею тягнуться темнії змії – хвороби лихії
Відступіть від матері чистої, матері славної,
Усіма Богами береженої, вірної Православної.
Відійди сум та морок,
Вийди з неї сухота сухотная,
Маята нечистая, чорнотою принесена.
По руслу вогню увійди в неї
Сила Небесная, Сила Вогняная, Сила Божа, Сварожа.
Оберни, Рожанице-Мати,
Усі слабості на силу сильную,
Божим Вогнем кипучую,
І в (ім'ярек) пролий по руслу вогняному,
По промінню золотому, щоб світ білий бачити
І Богів славити від нині до ста літ!
На успішний перебіг вагітності та пологів
На річках течуть води,
Течуть на моря й океани.
Пливе човен до моря,
Несе звістку чудову.
Народжу я дитину,
Міцну й здорову,
Під зіркою в небі,
Із долею на землі.

Замовляння купелі
(для доньки)

В купіль воду лляю,
До Дани промовляю:
Матінко-Водице,
Чистая дівице,
Купіль освяти,
Дитинча благослови.
Купіль моя з м'яти і верби -
Моя доню, уночі тихенько спи.
Гіллячко берези докладаю -
У красі свою я доню покупаю.
Купцю-купцю, донечко мала, –
Буде в тебе личко чисте, мов вода.
Купіль з первоцвіту й череди -
Будеш гарною і милою завжди.
Купцю-купцю, воду примовляю.
Хай тебе Боги благословляють.

***

Замовляння купелі
(для сина)

Із Древа Перуна Вогонь беру,
Воду ним джерельну я свячу.
Хай вода в цеберку святиться,
Щоб моєму синочку омовиться.
У ту воду кору дуба опускаю,
Ще й у барвінку й чебреці синочка покупаю.
Сила хай міцна його сповняє,
Доблесть і відвага серце огортає.
Мию-мию ніжки золочені -
Хай будуть здорові, не змучені.
На головку водицю лляю -
Хай Боги її мудрістю сповняють,
Хай Перун мечем благословить,
Рід мого синочка захистить.

Замовляння на віск від переляку

В череп'яну миску наливають воду, туди кладуть навхрест палички з хатнього віника.
Тримаючи миску над головою виливають туди розтоплений віск і замовляють три рази:

Велесе, поможи!
Мати Лада, Рідні Боги – хранителі
Будуть охороняти,
На поміч мені і моєму чаду
Злого духа виганяти.
Радість мені і моєму чаду дати,
Весь мир, весь світ,
Радість і славу мати!
Виходьте, страхи!
Виходьте, ляки.
Виходьте, переляки.
Виходьте, навії!
Виходь, злий дух!
Чи підливають, чи підговорюють -
Не допусти, Свароже.
Сварожичі, січіть, рубайте,
Від миру відганяйте,
Від Дажбожого онука (ім'я),
Від онучок, від правнучок,
Від мого чада, від мого стада,
Від усього миру по білому світу!
Виганяю зло: з голови, з-під голови,
В голові буйності не бувати,
Глухотою, німотою, сліпотою,
Не чути, не знати.
Виганяю з утроби,
Із серця, з-під серця,
З легень, з-під легень,
З печінок, з-під печінок,
Із шлунка, з-під шлунка,
Із кишок, з-під кишок,
Із селезінки, з-під селезінки,
Із нирок, з-під нирок,
Із раза, з-під раза,
Із всілякої хвороби.
Погань виганяю: з рук,
З плечей, з-під плечей,
З ліктів, з-під ліктів,
З долонь, з-під долонь,
З пальців, з-під пальців,
З нігтів, з-під нігтів.
Паралічів не знати,
Своїми руками хліба-солі заробляти.
З клубів, з-під клубів,
З колін, з-під колін,
З литок, з-під литок,
З плесів, з-під плесів,
З кісточок, з-під кісточок,
З п'ят, з-під п'ят,
З підошов, з-під підошов,
З шиї, з-під шиї,
З крижей, з-під крижей
Стовбняки відвертати,
Сімдесят сім хвороб не знати,
Двадцять чотири вітри
Зі смертельними відвертами не чути,
Славу і здоров'я мати,
Чисту постіль, як у Бога Сварога,
Матері Лади мати.
Лежати – не лежати,
Хвороби не знати!

***

Замовляння Вогню

Ти, Вогню-Сварожичу, святий і горючий!
Очисти нас, немічних і старих, здорових і молодих,
Оздорови нас у всіх жилках і піджилках,
Не допусти ніякого нездужання,
Звільни нас від пристрітів і зурочень,
Од тошноти і нудоти, од страху і переляку.
Ти, Вогню золотий, грій нас і годуй, світи нам і освічуй,
Роби здоровими і мудрими, бо ти спалюєш нечисть і недужість,
Хвороби і болячки, даєш світло й хліб.
Дай нам на цей раз хліб і тепло, здоров'я і силу.

Замовляння від усього злого

Боже Свароже, поможи, і ти, Ладо-Мати,
Рідним Богам у чистому полі мене охороняти.
Я ж всередині зі своїм чадом – горя не знати.
Найсвятіша Мати, захисти, збережи.
Як Лада свого бережеш, як Божича несеш,
так і нас захисти, а ми славу твою понесемо в світи.
До Велеса, до Мокоші, до Перуна-перунича,
до Святовида світлого, до самого Рода Всевишнього
І всіх Богів Рідних!
Де я йду в путі-дорозі,
І мої діти, і мої онуки, і правнуки -
Будете охороняти!
В путі-дорозі, де йтимете і їхатимете,
Від наглої смерті охоронятимете! Від меча,
Від огня, від потопу, від змія,
Від звіра, від вішальниці, від в'язниці,
Від мимоходів, від переходів,
Від глухоти, від німоти,
Від сліпоти, від паралічу.
Охороняйте: днями, ночами, опівночі,
Досвітками, ранками і на сон грядущий -
Охороняйте!
Вітри-Стрибожичі, не дивіться на мою муку,
А візьміте Алатир у руку
Та біжіте по всьому світу.
Розкажіте старому й малому,
Сліпому й кривому:
Хто буде мої замовляння сповняти,
Не буде у вогні погоряти,
Не буде у воді потопати,
Не буде його звір поїдати,
Не буде наглою смертю помирати.
Замовляння від болю та судом
Може, з тяжкої роботи,
Може, з журби великої,
Може, з труда непосильного,
Може, призаспано,
Може, з очей поганих,
Може, з важкої муки,
Може, з великої радості,
Може, з води, може, з вітру,
Може, взялося звечора,
Може, опівночі,
Може, при сході сонця,
Може, з полудня,
Замовляю – погані суглоби, погані голови.
Прошу Рода Всевишнього
І три світи Божі,
Аби дали здоров'я своєму рожденному,
(ім'я) нареченому, освяченому,
А біль щоб щез:
Від голови, від очей, від зубів,
Від горла, з утроби,
Від тіла красного-прекрасного,
Від усіх суглобів.
Аби щезло в печери кляті,
У ліси темні, у пущі далекі
Віднині і назавжди, на віки віків.
Алатир-камінь то собою закрив!
Як щезають дими від вітрів,
Так щоб біль щезав, пропадав
Від тіла красного-прекрасного
Цього рожденного, свяченого (ім'я),
І до нього діла не мав.
Велесу поклонюся,
Стрілкою Перуновою захищуся.
Алатир Святий при нас усіх
Рожденних, освячених, іменем наречених.
Благословен Дух Святий Рода Всевишнього,
І був би (ім'я) благословен на віки.
Відкликаю з каміння, з-під каміння,
З очей, з-під очей,
З вій, з-під вій,
Із суглоб, з-під суглобів,
З ніг, з-під ніг,
З рук, з-під рук,
Висилаю за червоне море
За широке поле -
Там будеш жити,
Лупати плити,
Ріки переривати,
Піски пересипати,
Дерева ламати,
А до цього рожденного,
Рідними Богами освяченого (ім'ярек)
Діла не мати.

***

Замовляння проти болю та судом

У тридев'ятім царстві,
тридесятім государстві є
Море-окіян, а посеред нього острів,
А на острові тому Дуб стоїть,
А на ньому Сокіл сидить -
Крила розгортає, кривду розганяє,
А хвостом перелоги хворі судомні
Розмітає, тіла очищує, а з тілами душі
Світлом наповняє, добром засіває!

Замовляння від нездужання

Замовляю: погані очі,
Погані думки, погані суглоби -
Божими словами, Божими молитвами.
Відсилаю за червоне море,
За голубе море,
За чорне море,
За широке поле.
У прокляте каміння,
У темні печери,
Де птахи не долітають,
Де кури не доспівають,
Де собаки не брешуть -
Там будеш велике каміння крушити,
Воду переливати,
Піски пересипати,
Дерева крутити,
А до цього красного-прекрасного тіла
Зла не мати.
Щоб рожденний, (ім'ярек) наречений,
Був здоровий, як горіх,
Як твердий камінь.
Буду тебе карати
Дев'ятьма птахами-перваками:
Дев'ятьма індиками-перваками,
Дев'ятьма гусаками-перваками,
Дев'ятьма качурами-перваками,
Дев'ятьма півнями-перваками,
Дев'ятьма курами- перваками;
Дев'ятьма звірами-перваками:
Дев'ятьма биками-перваками,
Дев'ятьма кіньми-перваками,
Дев'ятьма псами-перваками,
Дев'ятьма котами-перваками;
Дев'ятьма голками буду колоти,
Дев'ятьма косами буду стинати,
Дев'ятьма серпами буду зрізати.
Якби лиха не мав
Рожденний, (ім'ярек) наречений.
Як не може Нава до Прави доступити ,
Так не може доступити хвороба до (ім'я).

***

Замовляння-оберіг від ворогів і недуги всякої

Дано-Водице, бездонная кринице!
Викликаю з гір, з-під гір.
З моря, з-під моря,
З каміння, з-під каміння!
Як не може той камінь
Вийти з моря, з-під моря,
Так не може ворог (ім'я)
Вийти на верх.
Як Сонце праведне, як Місяць, як Зорі,
Так аби правда освяченого,
Рожденного (ім'я) осяяла.
Як Бог благословен, як Дух святий.
Аби він, рожденний, (ім'я) наречений,
Був славен у Богів і межи цілим миром.
А погані суглоби, погані очі,
Погані мислі, погані слова – замовляю!
Як Бог закляв гори і каміння,
Так погані очі, погані мислі, погані слова -
Замовляю! -
Божими словами, Божими молитвами,
Щезай, пропадай!
Геть щезай від Божого лиця,
Від лиця рожденного, освяченого (ім'я),
Його слави! Слави праведної, слави православної!
Погані види, погані суглоби, погані очі,
Погані мислі, погані хвилини – щезайте!
Дано-Водице, бездонна кринице!
Ти умиваєш луги, береги,
Умий рожденного, свяченого (ім'ярек),
водою Живою
Від усякої погані, від усякої болі,
Від усякої нечисті, від усякого бруду.
Водице-здравнице, Дано – говірнице,
Як ти в бога славна, так аби славен був
рождений, свячений (ім'ярек) во віки віків.
У Роді Великім!

Викачування хвороби на яйце

На спадаючому місяці, під вечір, викачують сирим яйцем.
Починаючи з голови, опускаються на груди, з відти по "вісімці" прокачують по всіх частинах тіла тричі. Примовляють:

Мати Лада народила, із початку віку благословила:
Собаче, котяче, гуси, качки, індики, кури,
Дикі качки та всяку дичину,
Дикі кози, корови, коні, кози, вівці,
Вовки, лиси, ведмеді, леви, всякі звірі.
На яйце буду замовляти,
У звірів на очах страху не буду мати.
Боже Свароже небесний,
Лада, Мати Сварожичів, будуть охороняти,
Рідні Боги будуть заступати.
Роде Всевишній, допоможи!
У щасливу годину,
У щасливу хвилину,
У щасливу мить!
І назавжди Дажбожого онука (ім'ярек)
Захисти!

***

Виганяння хвороби на сіль

Промовляють Славу Відданості Роду Всевишньому,
беруть сіль у руку (краще грудочку), тримають весь час над болючим місцем або над головою.

Боже Свароже! Захисти і збережи,
Із силами вогняними, силами водяними
Народженого Онука Дажбожого (ім'ярек)
У дорозі, у праці, в любові
Від усякого горя, мук,
Страждань, бідувань.
Від усяких клопотів, скорботів,
Від усяких ножів, мечів,
Від усяких мимоходів, переходів,
Від усяких ляків, переляків,
Від усяких хвороб,
Від злотворних вітрів;
Їх є сімдесят сім – летючі й біжучі,
Захисти і збережи (ім'ярек).
Рідні Боги, Сварожичі, допомагайте
Тіло й душу зберігайте,
Від усього злого захищайте!
Болячка польова, болячка віхрова,
Болячка вітрова, болячка болотяна,
Болячка навіяна, болячка набродяна,
Болячка наспана, болячка наслана -
Я тебе вимовляю, на сіль виганяю:
Виходьте! Які ви не є -
Колючі, болючі, вогнені,
Вугрові, лишайні, екземні, –
Виходьте! -
З голови, з черепа, з мозку,
З очей, з вух, з носа,
З рота, з язика, з горлянки,
Зі шлунку, з печінки, з серця,
З легень, з нирок, з кишок,
З сечового міхура.
Я вас вимовляю. На сині моря, на сипучі піски
Посилаю.
Там вам очерети вертіти,
Піски пересипати,
Синім морем гуляти,
Народженого, освяченого (ім'я)
В супокої залишати!

Таким чином замовляють 9 раз, за кожним разом промовляючи Славу Відданості Роду, а в кінці кажуть:

Як мати на світ родила – благословила,
Од Богів на віки, од мене на ліки.

Після цього тричі здувають з голови донизу. При цьому тричі сиплять сіль на вогонь і кожен раз кажуть:

Сіль перегоряє, Піч Свята перепікає,
Народженого, освяченого, (ім'ярек) нареченого
Всяка хвороба минає!

Замовляння від переляку

Ти переполох заляканий,
ти переполох переляканий,
вітряний, водяний – вогневий,
чоловічий, жіночий, дівочий,
парубочий, хлоп'ячий, скотячий,
собачий, гадючий, звірячий, пташиний,
насланий, присланий,
примовлений, приговорений.
Я тебе, переполох, сокирою Перуновою перерубаю,
Я тебе Мечем Світовида пересікаю,
Я тебе, переполох, визиваю і викликаю
Із очей твоїх, із твоїх речей, з плечей,
Із в'язів, із мізків, із кісточок, із грудей,
Із боків, із живота, із поперека,
Із ніг, із рук, із пальчиків, із сімдесяти суглобчиків.
Тут тобі, переполох, не крутити
І в голову не бити, червоної крові не в'ялити,
щирого серця не томити,
білої кості не крутити, білого тіла не сушити.
Іди собі, переполох, за горами,
іди собі за лісами, де люди не ходять,
Де людське око не бачить.
Я тебе силою Божою висилаю із недужої,
З тіла і душі народженої, славної, Рідними Богами освяченої
Православної (ім'я).

***

Замовляння від переляку

Я до тебе приступаю в святий понеділок не зі своїми словами, а з Божими молитвами.
А зо мною сили Божі, сили Вогняні Сварожі.
Я тебе вимовляю, вибавляю з усіх жил,
з утроб, з голови, з ніг, з рук, з очей, з плечей, з усенького тіла.
Іди собі на сухий ліс – там будеш крутити коріння, креміння, каміння,
а тут тобі не крутити, не боліти, не буйнувати й болю не мати,
час тобі виступати, на нові не відновлятися, на підповні не сповнятися,
на старім місяці не вкоренятися ні в руках, ні в ногах, ні в зубах,
ні в очах, ні в тілі славнім, свяченім Дажбожого онука (ім'ярек) від нині до віку.
За Божою поміччю другий раз у Божий час я вимовляю ляк, переляк, сквозняк, тоску й досаду.
Де ти взявся? Чого ти сюди, паршивий, вбрався?
Чи ти є ранішній, чи напівранішній, чи денний, чи полуденний,
чи вечірній, чи північний, чи заспаний, чи занедбаний, чи заклятий, чи проклятий,
чи знайдений, чи ти насланий, чи вступ'яний, чи віяний, чи перевіяний?
Де ти узявся, туди собі йди, а тут тобі не коренитися, не веселитися,
не боліти, не крутити, не шуміти, не буйнувати,
болю не мати, час тобі покидати, час виступати.
Як та Свята Земля спить, щоб і ти заснув від нині і до віку.
Слово моє кріпке, як Алатир-камінь,
а за ним Рідні Боги його притискають,
Сварожою печаткою закріпляють!

Замовляння від пристріту

Перед обрядом розпалюють вогнище або проводять його біля печі.
Для замовляння потрібно взяти з криниці непочатої води між 3-ю і 4-ю годиною ранку.
Над нею тричі промовити Славу Відданості Роду, тоді кинути у воду дев'ять вугіль-жарин, і сказати:
"На чотири боки поклонюся, Велесу помолюся: прийди-прийди,
Славний Боже наш, Боже Православний, Могутній наш заступнику.
Ласкою своєю небесною, Правою пречистою поможи мені пристріт вимовити і виговорити".

Пристріте, пристрітище, і вроки врочища,
Вітряний і водяний, і подуманий, і погаданий,
І помишляний, і запитяний, і заєдний,
Прилюбований і примилований, і батьків, і материн,
І чоловічий, і жіночий, і хлоп'ячий, і дівчачий,
І ранній, і денний, і сутковий, і триденний,
І годовий, і лісовий, і шляховий.
Я тебе вимовляю, я тебе вишіптую:
що з панів, що з циган, що з жидів, що з татар -
то я тебе вимовлю, то я тебе вишепчу.
Щоб ти не був ні в руках, ні в ногах, ні в очах,
Ні в плечах, ні в грудях, ні в животі,
Ні в животній кості, ні в чорній крові,
Ні в синіх жилах, ні в рум'яному лиці,
Ні в веселому серці освяченого, православного,
Ім'ям нареченого Дажбожого онука (ім'я).
Бо тут тобі не стояти, часу не втрачати,
кості не ламати, крові не розливати,
руса волоса не в'ялити, світлих очей не сліпити.
Піди собі тихенько і легенько з хати з димом,
А з двора з вітром, од твоїх рук, од твоїх ніг,
Од твоїх очей, од твоїх плечей і од сімдесяти суглобів.
Ви, ліси-лісища, ви, бори-борища,
Візьміть собі пристрітища й урочища,
Занесіте їх на пущі, на нетрі і на сухі ліси, на бистрі води.
Там, де люди не ходять і півні не піють, і тварь не реве.
А тобі дай Боже крепость і легкість, не од мене,
А од самого Рода Всевишнього і Богів ріднесеньких.
На твої руки, на твої груди, на твій живіт,
На твої очі і на твою кість, і на твої ноги,
І на рум'яне лице, і на веселе серце,
Народженому Славою, ім'ям нареченому,
Рідними Богами освяченому Дажбожому онуку (ім'я).

***

Замовляння-оберіг від пристріту

Якщо є імовірність недоброго, перед початком роботи,
або коли кудись йдете, щоб не нападав пристріт промовити:
Твоя стретуха,
Моя незнесуха.
У моєї незнесухи
Соколині очі,
А орлові крила,
Ведмежача сила,
Сім п'ядей між очима.
Крильми одмахаюсь,
Очима оддивлюсь,
Силою одіб'юсь
Та нічого не боюсь.
Після цього треба подути через ліве плече і тричі плюнути.

Замовляння-оберіг від пристріту у дорозі

Перед тим як вирушити у дорогу, від пристріту ще в хаті примовити:
В дорогу вибираюся і з Дажбогом зустрічаюся, Місяцем окружуся, а Зорею підпережуся.
Я, освячений, ім'ям Божим наречений (ім'я) ні посмішки, ні пристріту, ні вроків не боюся.

Промовляється три рази.

***

Оберіг од перелогів

Ішов Батько Світовид по крутих горах,
По мохах, по болотах, по ницих лозах.
Замочився, заросився, ніде йому спочить.
Прийшов, сів, спочив на білому коні,
Устав і пішов, за собою перелоги, уроки,
Примовки поніс.

Замовляння від уразу

Боже Свароже, поможи, і ти, Мати Божа з Богами Рідними,
Богами Славними приступати,
Враза з середини до пупа підтягати,
Від грудей, від серця, від шлунка,
Від матки, з боків, з крижів.
Виходь, золотничку, всякими разами,
Всякими примовами.
Я тебе підтягаю й викликаю:
Чи ти злякався, чи ти подвигався,
Чи ти з переляку, з журби чи з досади.
Виходь, золотничку, Божий чоловічку!
Які примови знаю, такі й сповняю.
Я тебе визиваю, я тебе встановляю -
Окружайся!
Не коли, як баран,
Не реви, як бугай.
Коло пупа тобі стояти:
Не колоти, не ревіти,
Ґулями не гнати,
Пухлятини не знати,
А здоровою бувати,
Як віл або кінь, у плуг запрягати,
Ні задишки, ні хрипоти не мати.
Не чула в материнській утробі,
Щоб я так проживала,
Ніякої хвороби не знала
Ні в своєму животті,
Ні в усьому світі.

Замовляння при ріжучих болях

Встану я, Онука Дажбожа, раненько, помолюся Сонцю
і благословлюся, піду в двері, а з дверей у ворота,
Вийду на дорогу, піду до океану-моря.
На океані-морі пливе розмаїтий дуб.
Там сидить Велес, Перун і Мати Лада.
Прийшла я до вас, Отці небесні, жалітись своєю хворобою.
Скажіть ви мені, що то за жінки виходять простоволосі з окіян-моря?
Вони виходять знущатись над народом, ссати кров із жил, з пожил,
З білого тіла, кості пилити, печінку точити, як тії чорнії черви.
Пошліть ви Перуна та Велеса, окуйте, пов'яжіть їх,
Заженіть у темні дубрави, в дикі степи,
Там для них заготовлені ліжки тесові.
А мене, освячену, рожденну, (ім'я) нареченою,
Нападайте, в моєму тину не застрягайте.
Цьому моєму слову нехай буде камінь Алатир
Печатка, щоб не було злим силам оглядки.
Батьку наш Всевишній, Ти на мене через Око поглядаєш,
Алатирем захищаєш. Він для мене зброя вірна,
Тікають всякі болесті від сили його. Не залишай мене, Боже Свароже,
Ласки своєї і слави чистої. Настав і направ мене,
Збав від всякого зла в ділах моїх і помислах. Я до Прави вірно йду,
підкову найду, ріг візьму,
З Богами славними жити буду в достатку і благості.

***

Замовляння від зубного болю

– Місяцю молодий, зубарю золотий,
Ти по небу ходиш, ти увесь світ бачиш.
Чи бачив ти мертвого у землі?
- Був я на небі, бачив я мертвих -
Сплять, і їм зуби не болять.
…
Місяцю-молодче, ти на небі,
дикий кабан у лузі, камінь у морі.
Як зійдетеся всі брати докупи,
тоді в мене заболять зуби.

Замовляння від зубного болю

Велесе могутній, зціли зуби й немощі,
Велесе могутній, тобі ні сіять, ні орать,
Нічим не займатися,
Тільки мертвих питатися:
Чи в вас зуби болять,
Чи в вас зуби щемлять?
Ні, не болять, не щемлять,
Як залізні лежать.
Велесе могутній,
зціли зуби й немощі.
Щоб так і в рожденного,
Освяченого православного,
(ім'ярек) Богами нареченого,
Не боліли, не щеміли,
На десять літ заніміли.
…
Як роса на Сонці висихає, так
Болесті православного (ім'ярек) полишають.
Виходьте, болесті, із зубів,
Із зубів в ясна,
Із ясен в щоки,
Із щік у жили,
Із жил у волосся,
Із волосся на вітер!
…
А вітер у печери, а печери порушилися,
А печери закрилися. Так болесті зубні зупинилися
І каменем Алатирним під завалом закріпилися!

***

Замовляння від більма на оці

Велесу помолюся, всім Богам поклонюся,
усім Правим, усім Явим, а найперше Силам Вогняним Небесним.
Станьте у помочі! На горі найвищій стояло три воли.
Білий лизнув – більмо злизнув, сірий лизнув – кров злизнув,
чорний лизнув – всі болесті зняв, копитом пхнув, більмо зопхнув.
Тьху, тьху, тьху! Більмо пропади, з православного (ім'ярек) навік відійди!

Замовляння від падучої (епілепсії)

При цій хворобі вистригали з чотирьох місць голови хворого пучечки волосся, обтинали нігті з пальців рук, ніг і завивали все це вовною, обліплювали воском, встромляли в дірку у вербі над водою, яку міцно забивали кілочком. Зробити все це міг знахар, який перед тим добу не приймав їжі (очищувався).
Замовляння потрібно проказувати над хворим (після допомоги) під час нападу 12 разів. Під ліжко хворого необхідно поставити глиняний горщик з водою, яку потрібно міняти кожні п'ять днів.

Вітроломище, сухоребрище, шестокрилице,
Не маєш ні брата, ні свата. Що думаєш робити?
Думаєш з цього тіла
Рожденої, освяченої, (ім'я) нареченої
Кістки кришити,
Ноги в'ялити,
Руки гнути
Від п'ят до голови,
Від голови до п'ят.
Щоб тебе ножем стинало!
Щоб ти держалася, як пісок на вилах!
Пху, пху, пху!
Щоб ти тремтіла, як клоччя на веретені!
Пху, пху, пху!
Щезай, пропадай і ніколи не вертай!
Великдень зустрічається, а Дажбожа онука (ім'ярек) очищається.
Там весілля відбувається, Полель жениться, бере Лелю-дівку собі за жінку.
Там музики грають, дівки гуляють і тебе чорного виглядають.
Іди до них на весілля, як вони тебе приймуть,
То йди утопися, а від мене відчепися.
Цьому слову моєму кінець і ділу Божому добрий вінець.
Моє слово кріпке, як камінь-Алатир,
А хто камінь той перетре – заговір мій пересилить.
Зробив ти на два, а я відробляю на три,
Відробив на три, а я відробляю на чотири,
Відробив на п'ять, а я відробляю на шість, Відробляю на сім, відробляю після на вісім і на дев'яті,
Від його двора, від його худоби, за нього самого.
Відробляю йому з ніг, з підошов, і з п'ят, і з кісток,
І з литок, з клубів, з пупа, з кишок, з серця, з печінок,
З селезінок, з грудей, з плечей, з горла, язика, бороди і зубів,
З носа і брів, з ніг і очей, з во

***

Замовляння від підвію (паралічу) на яйце

Підвій (параліч), за звичаєвими народними народним віруванням, виникає від підвіяння хворого вітром, а особливо злим – Вихором.
Від цього може помогти тільки Відаюча, яка вже має онуків, викачуючи хворого яйцем. Перед початком Відаюча промовляє:

Стань мені першим разом, Ліпшим часом, Стань мені, Боже Свароже допоможи!

Викачуючи ж хворого яйцем, Відаюча нашіптує:

Препав нічний, напівнічний, препав з роботи,
З сухоти, з ядання, з пиття, з гуляння, з буяння,
З поклику, з помислу, з погляду,
Препав з хмари, з вітру і з сонця.
Нічний, північний, полуденний,
Сходовий, нудяний і сердешний;
Я ж тебе вимовляю, водою виливаю,
Яйцем викачую, на пущі і на сухий ліс одсилаю.
Там тобі гуляти і буяти, гнилі води вивертати, Жовті піски пожирати, синє море попивати.
Щоб тобі тут червоної крові не спивати,
Синіх жил не потягати, жовтої кості не ламати.
Пху, пху, пху!
Відаюча три рази плює, після цього яйце потрібно спалити.

Замовляння від бешихи

При лікуванні бешихи Відаючі звертаються до Богів і кажуть три рази "Шлях Віри-Веди Православної",і тричі "Славу Відданості Роду".Покривають червоню ганчіркою і через ней висушують шкіру вогнем свічки

Після звернення промовляють:

Чи ти з вітру, чи ти з сонця,
Чи ти з каменя, чи ти з роси,
Чи ти з води, чи ти турецький,
Чи німецький, чи жидівський,
чи бахурський, чи татарський
Чи жіночий, чи дівочий,
Чи чоловічий, чи парубочий?
Я ж тебе відмовляю, я ж тебе визиваю,
Тут тобі не бувати, тут тобі не розкошувати,
Жовтої кості не ламати, червоної крові не в'ялити,
Білого тіла не сушити.
Іди собі межи каміння, межи яри, межи ями,
Там тобі воювати, там тобі розкошувати,
Каміння перевертати, жовті піски пересипати,
А тут тобі не бувати.
Слово моє кріпке, Сварогом коване,
Стрибогом верчене, Алатир-вогнем на віки заречене!
…
Батьку небесний, Свароже, Богами Славними чесний,
Піду я до пустого млина борошна позичать,
Піду я до пустої печі хліба напікать, буду я, православнії,
свяченії Богами Славними нареченій (ім'ярек), бешиху замовлять.
Бешиха водяна, бешиха вітряна, бешиха подумана,
Бешиха погадана, бешиха пекуча, бешиха бігуча,
Бешиха дівоча, бешиха жіноча, бешиха чоловіча і парубоча,
Бешиха -бешишник, я тебе засилаю, я тебе замовляю,
Божими словами, Правими молитвами, своїми устами,
Боже Свароже, поможи, біду відведи на віки вічні і всякий час
Летів чорний лебідь, пустив каплю на морі.
Та капля розплинулася, розійшлась по морю.
Щоб так розплинулась, розійшлась бешиха по шкурі.

***

Замовляння од припухлості

Підем, Сварожим часом, із дверей у двері, з воріт у ворота,
До Дуба прийду, сили візьму
Богу Всевишньому помолюся і Матері Божій
І всім Богам Правим. Всі святіє, станьте в поміч (ім'ярек),
Святий Місяцю-владико, Святії зорі деннії, і нічнії, полуночнії,
І святая Мати Божа своєю поміччю і своїми силами небесними.
"Де ти ходила, святая Мати Божа золотая"
"Я ходила по степах, по морях, по всяких садах і по всяких цвітах".
"Що ти робила, святая Мати Божа золотая?"
Пісок брала, траву рвала, од усяких хвороб я зілля пускала.
Я ще піду на синє море. На синім морі білий камінь, на камені білий баран.
Білого барана я руно брала, ідучи джерела затикала,
До Дажбожого онука, православного (ім'я рек) розставляла,
І кропивою болячку ізганяла.
Час добрий їй посилай,
Час добрий і пору легкую їй посилай, їй опух ізогнать"

Замовляння волосу

Відун бере дев'ять раз по дев'ять колосків і обпалює гострячки.
Далі спалюється маковиння, а з попілу робиться луг.
На місце, де болить, кладуться колоски, поливати лугом замовляється:

Волос, волос, іди на дев'ятий колос!
Я тебе прошу, я тебе вимовляю з рук,
З ніг, з очей, з плечей, з усіх сімдесяти жил.
Волос сивий, білий, чорний, червоний,
Блакитний – волос різного цвіту,
Волос конячий, собачий, гусячий,
Курячий, пташиний, голубиний, заходжений,
Заброджений, заїжджаний, заміряний, заспаний,
Насланий, занедбаний, з води, з роси, з чорної хмари, з Божої кари.
Волос, волос, іди на дев'ятий колос!
Волос, волос, іди на дев'ятий колос!
Волос, волос, іди на дев'ятий колос!
Я тебе прошу, я тебе молю, я тебе вимовляю.
Не я тебе вимовляю, не я тебе визиваю, всі Боги Славні,
Заступники православних,
вони тебе визивають, на синє море тебе посилають.
Тут тобі не місце. Будеш собі у морі пісок порити,
Воду пити, будеш у лісі коріння крутити, гілля ломити,
А тут тобі не місце.
Волос, волос, іди на дев'ятий колос!
Волос, волос, іди на дев'ятий колос!
Волос конячий, собачий, курячий,
Гусячий, панський, капланський,
Жидівський, попівський, вдовиний,
Сиротинний, пташиний, голубиний,
Заходжений, заброджений, заїжджений,
Запитяний, заспаний, засланий, з води,
З роси, з чорної хмари, з Божої кари.
…
Вийди, вийди Волос,
На ячмінний колос,
На пшеничний,
На житній,
На гречаний
На вівсяний
І на всяку волосяну, колосяну,
Досить тобі крутіти-вертіти,
Тіло біле ломати,
Білу кістку гризти,
Червону кров пити,
Вийди, вийди волос
На собачий голос,
На ліси дрімучі,
На гади повзучі,
Що у край світа живуть
І хвороби кують,
Згинь, пропади,
Водою Живою на світ прояви,
Сильниї сили, міцніїї жили,
Тіло ціленьке, вік здоровенький.
І від мене і повік
Здоровим хай-буде Божий чоловік!

*******

Замовляння від ячмінцю

Промовляти тричі
Ячмінець, ячмінець, на тобі кукиш,
Що хочеш, те й купиш.
Кобилку купиш, кобилка здохне, а ячмінь усохне.
Птьху, птьху, птьху.

Зав'язати червону нитку дев'ятьма гудзами на безімений палець.
Після чого взяти 9 зернин ячменю і, кидаючи у вогонь, замовляти

Пропади, ячменю, згори синім пламенем,
Як тобі з вогню не вертатися, так мені (ім'я)
З тобою в купі не гратися.

Замовляння від лишая

З ранку на спадаючому місяці змазують росою, що сідає на вікнах, і замовляють:
Слизни, пропади, де взялося – туди йди!
Згинь з лиця, як роса з вікна.
Роса від Сонця Божого пропадає,
Так хвороба ся православного (ім'ярек) злишає!
Як вода висихає, так хвороба щезає,
Згинь, пропади, від мене православного (ім'ярек)
На вік відійди, я Каменем святим захищуся,
Всім Богам помолюся, вони мене закриють
Від болячок всяких відмиють!

***Замовляння від бистряків (бородавок)

Сонце, Місяць, Зорі,
Ясність від Богів посилають,
А бородавки з мира (корови) відпадають.
Буду я тисячу ґудзів в'язати,
Тисячу до тисячі рахувати.
Закопаю під порогом нитки,
Щоб пропали бистряки (бородавки).

Беруть удвоє нитки того кольору, що людина (тварина), зав'язують дев'ять гудзів, після чого закопують під порогом хати, якщо бородавки в людини, а якщо у корови, то під порогом хліва, до ниток обов'язково додається ще й зуб борони.

Замовляння від синців і побоїв

Замовляти шість разів поспіль.
Будь-якого дня, окрім п'ятниці,
Першим разом Божим часом до Бога Сварога звернуся,
Матері Божій і всіх Богів Славних.
Сьогодні не п'ятниця,
то цій ранці-вавці
не відранюватися.
Яко пливе лоза за водою,
треться-ламається,
так ся ранка-вавка
правослвній (ім'я) приймається
і заростається.
Не щемить, не болить,
не горить, не свербить.
Приймається, зростається (повторити тричі)
Не мій дух – Божий Дух.
Не мої слова – а самого Сварога.
Я з річчю, Боги з поміччю

***

Замовляння крові

На камені, на острові,
На Світовій горі бігло три ріки:
Одна водяна, друга медяна, третя кровава.
Я водяну виллю, а медяну вип'ю,
А кровавою кров замовлю.

Замовляння крові

Дівка йшла, кам'яні відра несла,
до кам'яного колодязя пішла,
відра упустила, вода розлилась,
а у Дажбожого онука кров обнялась.


Замовляння крові

Летіла ворона через море, ключі загубила.
Мати Лада йшла, ключі знайшла,
море замкнула, кров замовила.
…
Велесу помолюся, на чотири боки поклонюся,
У Рідних Богів попрошу
на допомогу, на порятунок.
І Ладу Божої Мати прошу благословити,
(ім'ярек) кров замовити.
Два брати січуться, рубаються,
Сестра Дана кров замовляла:
Стій, кров, зупинись, не йди,
Бо тобі так буде, як тій молодиці,
Що в неділю до обіда хліб пекла.
Хліб печеться, а кров замовляється,
од огню одкидається.
Не я сама замовляю, а Божа Мати, а я словом.
А сам Сварог з поміччю.
…
Велесу помолюся, Матері Всевишній,
Рідним Богам поклонюся, на допомогу покличу,
прийдіть з силами Вишніми, силами Небесними,
Зорям-зірницям, скорим помічницям.
Станьте мені до помочі і допоможіте мені Духом Рода Святого Небесного кров зупинити.
На синьому морі, на залізнім току – там залізна баба,
а в тої баби – сім дочок, а в тих семи – також по сім.
Вони одмовляють і одговорюють од крови,
і од кров'яної, і водяної, і вітряної кров’яницю попивають,
молошщю поїдають. Вони од кров'яної, од водяної і вітряної.
…
На морі, на окіяні, на острові Буяні,
стоїть Дерево Дуб-Стародуб, а під ним Білий камінь,
а за тим каменем сидить Лада Матінка Божа,
шиє вона шовком криваву рану,
шовку не стало й кров перестала (тричі).

Молитва проти замовляння чорного

Якщо є відчуття, що хтось закляв, то кладуть на вікно Алатир.
Після чого виходять на двір і беруть через вікно Алатир.
З свяченою Живою Водою тричі обходять хату, примовляючи:

На всяке врем'я, на всякий час
Поклоняємося до Землі-Матінки з благим словом.
Довготерпеливий, багатомилостивий,
Праведник славлячої, що кривдників милує,
Всіх ти кличеш до Роду Єдиного і Прави Святої.
Заради Слави правої обертаєшся у своєму Духові.
Боже Свароже! Прийми молитву в цей час,
Яко сам себе у Сварожичах приймаєш,
Душу просвіти, тіло очисть
Від всякої хвороби, як сам Святий і Чистий.
Зціли немощі наші,
Обстав нас Рідними Богами!
Слава Тобі, Отцю нашому, і Матінці любій,
Єдиний Рід праведний єсть, і
Славні ми від Слави Славної -Птиці Святої
Яко ми є Православні, тако нам Боги в поміч!
Відганяю, заклинаю -
Божими словами, Божими молитвами,
Родом Святим, Богом благим!
Життя його благословенне на віки віків!
Потішаю радістю, веселістю,
Бог дає кріпкість на віки віків!
І сила до нас Божа йде через Алатир-камінь!

***

Замовляння від усього злого

"У моря калина, під калиною дівчина,
Вона не знала ні шити, ні прясти, ні золотом гаптувати;
Тільки й уміла і знала од (ім'я)
Уроки і презори викликати й визивати,
На сухії ліси посилати.
Уроки, урочища, чоловічі й жіночі, дитячі,
Вам, уроки, урочища, у (ім'я) не стояти,
Жовтої кості не ламати, червоної крові не пити,
Серця його не нудити, білого тіла не сушити;
Вам іти на мохи, на темні луги,
На густі очерети, на сухі ліси. "

Дівчата рано-раненько на Великдень (Великий День воскресіння Дажбога) ідуть у садок з першими сонячними променями, стають під яблунею обличчям до небесного світила і молитвенно проказують:

Добрий день тобі, сонечко яснеє!
Ти святе, ти ясне, прекраснеє,
Ти чисте, величне й поважне,
Ти освіщаєш гори й долини, і високі могили.
Освіти мене, Дажбоже, перед усім миром
Добротою, красотою, любощами й милощами,
Щоб не було ні любішої, ні милішої
Од внучки Дажбожої.
Яке ти ясне, величне, прекрасне,
Щоб і я була така ж ясна, велична, прекрасна
Перед усім миром оріанським на віки віків!

***

Щоб повернути чоловіка додому,
треба запалити свічку або вогнище і промовляти

Отець Домовик! скоч додолу,
Та принеси мого (ім'ярек)
До мого дому.
Неси його душу, неси його живіт,
І біле лице, і щире серце.
Якнайскоріше, якнайпрудкіше!
В цей час, у цю годину.
Біжи прудко, біжи хутко,
Як цей дим біжить угору,
Щоб так прудко та хутко приніс
козака (ім'ярек) додому!